ушкоджувати
УШКО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УШКО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, що.
1. Завдавати шкоди, ранити, уражати і т. ін.
– Її кінь .. впав, однак вона, на щастя, не ушкодила себе (О. Кобилянська);
Денис Ісакович ушкодив свій нарив, і на нозі йому прикинулась гангрена (М. Рильський);
// Викликати захворювання, надгризати, над'їдати і т. ін.
– Ну, мої грибочки, лізьте в козубочки! .. А слимачка всередині не маєте? Як же би ні? Є, є! Ну, та ще не ушкодив (П. Колесник).
2. Робити непридатним для користування, вживання; псувати, ламати і т. ін.
Підкидали [конкуренти] огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (І. Франко);
[Федон:] Він статую купив недавно в мене, то я Її до нього відпровадив, щоб не ушкодили раби, несучи (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)