ушкоджувати
УШКО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., УШКО́ДИТИ, джу, диш, док., перех.
1. Завдавати шкоди, ранити, уражати і т. ін.
— Її кінь.. впав, однак вона, на щастя, не ушкодила себе (Коб., III, 1950, 82);
Денис Ісакович ушкодив свій нарив, і на нозі йому прикинулась гангрена (Рильський, Поеми, 1957, 258);
// Викликати захворювання, надгризати, над’їдати і т. ін.
— Ну, мої грибочки, лізьте в козубочки!..А слимачка всередині не маєте? Як же би ні? Є, є! Ну, та ще не ушкодив (Кол., Терен.., 1959, 11).
2. Робити непридатним для користування, вживання; псувати, ламати і т. ін.
Підкидали [конкуренти] огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (Фр., VIII, 1952, 394);
[Ф е д о н:] Він статую купив недавно в мене, то я Її до нього відпровадив, щоб не ушкодили раби, несучи (Л. Укр., III, 1952, 435).
Словник української мови (СУМ-11)