ушляхетнений
УШЛЯХЕ́ТНЕНИЙ (ВШЛЯХЕ́ТНЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до ушляхе́тнити.
– Може бути, твоя вдача з ґрунту витончена й ушляхетнена вже твоїми предками, що гідна спокійно, а радше пасивно дивитись, як рівночасно з тобою ходить і другий мужчина до твого ідеалу [коханої дівчини] (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)