ушляхетнений
УШЛЯХЕ́ТНЕНИЙ (ВШЛЯХЕ́ТНЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ушляхе́тнити.
— Може бути, твоя вдача з грунту витончена й ушляхетнена вже твоїми предками, що гідна спокійно, а радше пасивно дивитись, як рівночасно з тобою ходить і другий мужчина до твого ідеалу [коханої дівчини] (Коб., III, 1956, 149).
Словник української мови (СУМ-11)