ушу

УШУ́, У-ШУ́, невідм.

Традиційна китайська релігійно-філософська та етична система удосконалення особистості, що включає набір фізичних вправ;

// Комплекс традиційних китайських військових мистецтв.;

// Вид спорту, що базується на цій системі.

Найбільшу популярність [у В'єтнамі] здобув бойовий вид спорту – ушу (з газ.);

У Києві розпочав роботу міжнародний інститут ушу, цигун та нетрадиційної медицини (з газ.).

Значення в інших словниках

1. ушу — ушу́ іменник середнього роду вид боротьби  Орфографічний словник української мови
2. ушу — невідм., с. Традиційне китайське військове мистецтво, яке в своїй основі має філософські, етичні та психофізичні аспекти; ушу являє собою набір специфічних фізичних вправ, що включають прийоми бою з різними видами зброї і без неї.  Літературне слововживання
3. ушу — у-шу, невідм., с. Традиційна китайська оздоровча та спортивна гімнастика.  Великий тлумачний словник сучасної мови