ущасливлений
УЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ (ВЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до ущасли́вити.
Ми заговорили про Нестора. Вона була, як бачив я з цілої її істоти, ущасливлена його від'їздом на полуднє, де мусив остаточно відпочити й вилікуватись (О. Кобилянська);
Початковий капітал подвійно ущасливленого зятя нараз виніс понад десять тисяч (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)