ущасливлений

УЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ (ВЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ущасли́вити.

Ми заговорили про Нестора. Вона була, як бачив я з цілої її істоти, ущасливлена його від’їздом на полуднє, де мусив остаточно відпочити й вилікуватись (Коб., III, 1956, 275);

Початковий капітал подвійно ущасливленого зятя нараз виніс понад десять тисяч (Фр., VI, 1951, 237).

Значення в інших словниках

1. ущасливлений — ущасли́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ущасливлений — див. щасливий  Словник синонімів Вусика
3. ущасливлений — УЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ (ВЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ущасли́вити. Ми заговорили про Нестора. Вона була, як бачив я з цілої її істоти, ущасливлена його від'їздом на полуднє, де мусив остаточно відпочити й вилікуватись (О.  Словник української мови у 20 томах
4. ущасливлений — (вщасливлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ущасливити.  Великий тлумачний словник сучасної мови