1. Словник української мови в 11 томах

ущасливлений

УЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ (ВЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ущасли́вити.

Ми заговорили про Нестора. Вона була, як бачив я з цілої її істоти, ущасливлена його від’їздом на полуднє, де мусив остаточно відпочити й вилікуватись (Коб., III, 1956, 275);

Початковий капітал подвійно ущасливленого зятя нараз виніс понад десять тисяч (Фр., VI, 1951, 237).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ущасливлений — ущасли́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ущасливлений — див. щасливий Словник синонімів Вусика
  3. ущасливлений — УЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ (ВЩАСЛИ́ВЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ущасли́вити. Ми заговорили про Нестора. Вона була, як бачив я з цілої її істоти, ущасливлена його від'їздом на полуднє, де мусив остаточно відпочити й вилікуватись (О. Словник української мови у 20 томах
  4. ущасливлений — (вщасливлений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ущасливити. Великий тлумачний словник сучасної мови