ущедряти
УЩЕДРЯ́ТИ (ВЩЕДРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., кого, що, УЩЕДРИ́ТИ (ВЩЕДРИ́ТИ), юю, юєш, док., кого, що, рідко.
Щедро наділяти.
Богдана Хмельницького, гетьмана війська Запорозького, і все військо Запорозьке і весь мир православний руський [цар] зволив милостиво пожалувати, ущедрити, захистити і під міцну і високу руку свою царську .. прийняти (М. Грушевський);
Недавно .. вона мала рішучу балачку з таким увивачем, .. що довгенько ущедряв її видовиськами й цукерками (В. Підмогильний);
* Образно. Вщедряє землю сірий дощ, Росте життя на бруку площ (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)