ущелина
УЩЕ́ЛИНА, и, ж.
Вузька і глибока западина між горами.
Я сходив гірських доріг немало, знаю всі ущелини і кручі (М. Нагнибіда);
– Неприступні для людини урвища – Туди ще не ступала людська нога. Там є такі ущелини.., що здалека лякають своїми кручами (О. Донченко);
З глибини ущелини, де хмарами біліли водоспади, дув сильний вітер (М. Томчаній);
Він турячі – козла гірського – роги Прибив у себе на причілку, – може, На спогад про колишні полювання, Про скелі та ущелини вузькі (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)