ущипливо
УЩИ́ПЛИВО (ВЩИ́ПЛИВО).
Присл. до ущи́пливий 1.
[Ніна (ущипливо):] Кепсько ви доглядаєте вашу дружину, Семене Пилиповичу. Курорти – небезпечна річ (І. Кочерга);
Мені хотілось відповісти Безбородькові ущипливо, їдко, аля відчула на собі застережливий, занепокоєний погляд Катерини (Ірина Вільде);
– Зерно он возити треба. Картопля на полі... – Було б раніш думати, – ущипливо зауважив Недокус (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)