ущипливо
УЩИ́ПЛИВО (ВЩИ́ПЛИВО). Присл. до ущи́пливий 1.
[Ніна (ущипливо):] Кепсько ви доглядаєте вашу дружину, Семене Пилиповичу. Курорти — небезпечна річ (Коч., II, 1956, 207);
Мені хотілось відповісти Безбородькові ущипливо, їдко, аля відчула на собі застережливий, занепокоєний погляд Катерини (Вільде, Сестри.., 1958, 297);
— Зерно он возити треба. Картопля на полі… — Було б раніш думати, — ущипливо зауважив Недокус (Збан., Малин. дзвін, 1958, 56).
Словник української мови (СУМ-11)