уявлений
УЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до уяви́ти.
Без дороги, без напряму йшла [Маруся] вниз, рівнобіжно уявленому потокові (Г. Хоткевич);
Перед зруйнованим будинком дитячого театру Фелікс і Воля завжди купували уявлене морозиво (Ю. Яновський);
Всю ніч Калиновський майже не спав і все сперечався з уявленим Потоцьким (П. Панч);
[Сірик Яків Петрович] діє .. в повній відповідальності з інструкціями раз назавжди уявленого начальства, волю якого він звик виконувати твердо і “без сантиментів” (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)