уявлений

УЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уяви́ти.

Без дороги, без напряму йшла [Маруся] вниз, рівнобіжно уявленому потокові (Хотк., II, 1966, 272);

Перед зруйнованим будинком дитячого театру Фелікс і Воля завжди купували уявлене морозиво (Ю. Янов., II, 1954, 41);

Всю ніч Калиновський майже не спав і все сперечався з уявленим Потоцьким (Панч, Гомон. Україна, 1954, 269).

Значення в інших словниках

1. уявлений — уя́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. уявлений — [уйаўлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. уявлений — УЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до уяви́ти. Без дороги, без напряму йшла [Маруся] вниз, рівнобіжно уявленому потокові (Г. Хоткевич); Перед зруйнованим будинком дитячого театру Фелікс і Воля завжди купували уявлене морозиво (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. уявлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уявити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уявлений — Уя́влений, -на, -не; дієпр.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)