1. Словник української мови в 11 томах

уявлений

УЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уяви́ти.

Без дороги, без напряму йшла [Маруся] вниз, рівнобіжно уявленому потокові (Хотк., II, 1966, 272);

Перед зруйнованим будинком дитячого театру Фелікс і Воля завжди купували уявлене морозиво (Ю. Янов., II, 1954, 41);

Всю ніч Калиновський майже не спав і все сперечався з уявленим Потоцьким (Панч, Гомон. Україна, 1954, 269).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уявлений — уя́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. уявлений — [уйаўлеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. уявлений — УЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до уяви́ти. Без дороги, без напряму йшла [Маруся] вниз, рівнобіжно уявленому потокові (Г. Хоткевич); Перед зруйнованим будинком дитячого театру Фелікс і Воля завжди купували уявлене морозиво (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. уявлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уявити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уявлений — Уя́влений, -на, -не; дієпр. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)