уявлення
УЯ́ВЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. уяви́ти 1.
Уявлення — один з найбільш істотних прийомів літературної техніки, що створює образ (Горький, Про л-ру, 1949, 205);
Збоку, правда, здавалося, що він надто млявий і спокійний, не поспішаючи запускає трактора, не кваплячись сідає, — та на цьому й кінчалося неправильне уявлення (Ю. Янов., II, 1954, 135);
Факт, переходячи із уст у вухо, обростав, набирав соку з жіночих буйних уявлень, грав, переливався барвами (Головко, II, 1957, 113);
Все помутилося в очах Віри, здійнявши в душі її страшенну бурю. Ніякі уявлення не давали їй того відчуття, яке нахлинуло на неї зараз, перехопивши подих, стиснувши їй серце (Шиян, Баланда, 1957, 230);
Численні асканійські строковики ввижаються їм [закордонним приятелькам] якимись покірними, чемними, мальовничими ковбоями… Наївні уявлення! (Гончар, Таврія, 1952, 140).
2. Розуміння чого-небудь, знання чого-небудь, яке грунтується на досвіді, одержаних відомостях, якихось даних і т. ін.
Людські уявлення про простір і час відносні, але з цих відносних уявлень складається абсолютна істина, ці відносні уявлення, розвиваючись, ідуть по лінії абсолютної істини, наближаються до неї (Ленін, 18, 1971, 166);
Часто буває, що наукові відкриття, ідеї винахідників вражають нас несумісністю з існуючими уявленнями (Наука.., 8, 1963, 15);
— У тебе зовсім невірне уявлення про інтелігенцію.. Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без інтелігенції, без науки неможливий розвиток суспільства (Тют., Вир, 1964, 42);
Я хочу показати, яка то нелегка справа — дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (Рильський, IX, 1962, 98);
Пейзажі живописця [С. Васильківського] завжди емоційні, різноманітні за мотивами і настроєм,.. дають повне та широке уявлення про українську природу (Мист., 1, 1966, 25).
♦ Ма́ти уя́влення яке, про кого— що — знати, уявляти кого-, що-небудь у якійсь мірі.
Нарешті Каргат заявив, що має більш-менш точне уявлення про зміст своєї роботи на заводі, та попросив аж два тижні на обдумування свого остаточного рішення (Шовк., Інженери, 1956, 7);
Про село вона мала досить туманне уявлення, бо бачила його лише з вікна залізничного вагона (Добр., Тече річка.., 1961, 8);
Не ма́ти жо́дного (найме́ншого, нія́кого) уя́влення; Не ма́ти [й] уя́влення про кого — що — не знати про кого-, що-небудь навіть приблизно.
Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (Тулуб, Людолови, І, 1957, 432);
— Я вважаю за недоцільне приймати на філологічний факультет людину, яка не має жодного уявлення про філологію… (Тют., Вир, 1964, 62);
Що за землі там [на схід і північ] лежать, у Константинополі, не знали, що за люди живуть там, — уявлення не мали (Скл., Святослав, 1959, 129);
Багато його товаришів бачили.. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (Собко, Скеля.., 1961, 25);
Склада́ти (скла́сти) уя́влення див. склада́ти.
3. псих., філос. Чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється у свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуттів.
Ряд досліджень було спеціально спрямовано на вивчення різних видів уявлень (Рад. психол. наука.., 1958, 113);
Але я [осліпнувши] ще не встиг одвикнути від зорових уявлень, я сидів коло столу й бачив себе із обпаленим обличчям (Ю. Янов., II, 1954, 74).
Значення в інших словниках
- уявлення — уя́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- уявлення — фр. гадка <н. і гадки не маю>; (- що) поняття, розуміння чого; (дія) відображення <�в уяві, в думці, в думках>, ок. уявляння. Словник синонімів Караванського
- уявлення — [уйаўлеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
- уявлення — Чуттєво — слуховий образ акустичних музичних явищ,що зберігається і відтворюється в свідомості музиканта без впливуна органи чуття. Розвиток У. має велике значення в музичній педагогіці, зокрема, вокальній. Словник-довідник музичних термінів
- уявлення — УЯ́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. уяви́ти 1. Збоку, правда, здавалося, що він надто млявий і спокійний, не поспішаючи запускає трактора, не кваплячись сідає, – та на цьому й кінчалося неправильне уявлення (Ю. Словник української мови у 20 томах
- уявлення — -я, с. 1》 Дія за знач. уявити 1). 2》 Розуміння чого-небудь, знання чого-небудь, яке ґрунтується на досвіді, одержаних відомостях, якихось даних і т. ін. Скласти уявлення. 3》 псих., філос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уявлення — Образ предметів чи явищ, які були попередньо сприйняті, а також образ, створений уявою; у психології розрізняють у. пам'яті й у. фантазії. Універсальний словник-енциклопедія
- уявлення — не ма́ти (й (на́віть, жо́дного і т. ін.)) поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Фразеологічний словник української мови
- уявлення — УЯВЛЕННЯ — в теорії пізнання — одна із пізнавальних здатностей, полягає у відтворенні об'єкта в формах наочного образу на основі попередньої даності його в чуттєвому досвіді. Філософський енциклопедичний словник
- уявлення — Уя́влення, -ння; -лення, -лень і -леннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)