уявлення

УЯ́ВЛЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. уяви́ти 1.

Збоку, правда, здавалося, що він надто млявий і спокійний, не поспішаючи запускає трактора, не кваплячись сідає, – та на цьому й кінчалося неправильне уявлення (Ю. Яновський);

Факт, переходячи із уст у вухо, обростав, набирав соку з жіночих буйних уявлень, грав, переливався барвами (А. Головко);

Все помутилося в очах Віри, здійнявши в душі її страшенну бурю. Ніякі уявлення не давали їй того відчуття, яке нахлинуло на неї зараз, перехопивши подих, стиснувши їй серце (А. Шиян);

Численні асканійські строковики ввижаються їм [закордонним приятелькам] якимись покірними, чемними, мальовничими ковбоями... Наївні уявлення! (О. Гончар).

2. Розуміння чого-небудь, знання чого-небудь, яке ґрунтується на досвіді, одержаних відомостях, якихось даних і т. ін.

Теоретичний опис процесу формування голограм базується на уявленні про перерозподіл об'єму, який утворюється внаслідок локальної усадки полімеру (з наук. літ.);

Ця візія позначена відверто тенденційним і дещо спрощеним уявленням про генезу й історичну динаміку російського культурного життя (з публіц. літ.);

Малюнки ці .. вражають, як щирий голос дитини, здивованої світом і не зіпсованої жодними чужими уявленнями про світ (Д. Павличко);

Часто буває, що наукові відкриття, ідеї винахідників вражають нас несумісністю з існуючими уявленнями (з наук.-попул. літ.);

– У тебе зовсім невірне уявлення про інтелігенцію .. Ти ніяк не можеш зрозуміти, що без інтелігенції, без науки неможливий розвиток суспільства (Григорій Тютюнник);

Я хочу показати, яка то нелегка справа – дати іншомовним читачам, читачам інших країн, уявлення про художній твір, написаний на певному місцевому матеріалі (М. Рильський);

Пейзажі живописця [С. Васильківського] завжди емоційні, різноманітні за мотивами і настроєм, .. дають повне та широке уявлення про українську природу (з наук. літ.).

3. псих., філос. Чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється у свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуттів.

Ряд досліджень було спеціально спрямовано на вивчення різних видів уявлень (з наук. літ.);

Але я [осліпнувши] ще не встиг одвикнути від зорових уявлень, я сидів коло столу й бачив себе із обпаленим обличчям (Ю. Яновський);

Етнологічні джерела свідчать про відповідальність матеріального компоненту обряду певним світоглядним уявленням (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уявлення — уя́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уявлення — фр. гадка <н. і гадки не маю>; (- що) поняття, розуміння чого; (дія) відображення <�в уяві, в думці, в думках>, ок. уявляння. Словник синонімів Караванського
  3. уявлення — [уйаўлеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. уявлення — Чуттєво — слуховий образ акустичних музичних явищ,що зберігається і відтворюється в свідомості музиканта без впливуна органи чуття. Розвиток У. має велике значення в музичній педагогіці, зокрема, вокальній. Словник-довідник музичних термінів
  5. уявлення — -я, с. 1》 Дія за знач. уявити 1). 2》 Розуміння чого-небудь, знання чого-небудь, яке ґрунтується на досвіді, одержаних відомостях, якихось даних і т. ін. Скласти уявлення. 3》 псих., філос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. уявлення — Образ предметів чи явищ, які були попередньо сприйняті, а також образ, створений уявою; у психології розрізняють у. пам'яті й у. фантазії. Універсальний словник-енциклопедія
  7. уявлення — не ма́ти (й (на́віть, жо́дного і т. ін.)) поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Фразеологічний словник української мови
  8. уявлення — УЯВЛЕННЯ — в теорії пізнання — одна із пізнавальних здатностей, полягає у відтворенні об'єкта в формах наочного образу на основі попередньої даності його в чуттєвому досвіді. Філософський енциклопедичний словник
  9. уявлення — Уя́влення, -ння; -лення, -лень і -леннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. уявлення — УЯ́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. уяви́ти 1. Уявлення — один з найбільш істотних прийомів літературної техніки, що створює образ (Горький, Про л-ру, 1949, 205); Збоку, правда, здавалося, що він надто млявий і спокійний, не поспішаючи запускає трактора... Словник української мови в 11 томах