уявлення

УЯВЛЕННЯ — в теорії пізнання — одна із пізнавальних здатностей, полягає у відтворенні об'єкта в формах наочного образу на основі попередньої даності його в чуттєвому досвіді. У,, подібно до відчуття та сприймання, має чуттєвий характер, але, на відміну від них, формується й існує за відсутності безпосередньої дії об'єкта на органи чуттів. В У. об'єкт даний опосередковано. У. може бути результатом як одноразового, так і багаторазового акту відчуття та сприймання одного і того яс об'єкта або багатьох однорідних об'єктів. Воно може бути індивідуальним і колективним. Тому необхідною умовою утворення та функціювання У. виступає пам'ять і спілкування. У. є синтезом багатьох актів сприймання, де другорядні ознаки залишаються поза увагою і виділяються найхарактерніші риси об'єктів. У. є типовим чуттєвим образом об'єкта і містить значні елементи узагальнення. Його відповідником в реальній дійсності можуть виступати не окремі предмети, а класи предметів. Ця властивість У. наближає його до поняття і нерідко робить його, особливо загальні У., замінником понять у розумовому процесі;. Тому в структурі пізнання У. є перехідною ланкою від чуттєвого споглядання до абстрактного мислення. В різних версіях теорії пізнання У. надається неоднакове трактування. Так, у філософії Шопенгауера У. приписується онтологічний статус, внаслідок чого навколишній світ виступає проявом У. Психобіологічні механізми У. вивчає фізіологія і психологія.

П. Йолон

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уявлення — уя́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уявлення — фр. гадка <н. і гадки не маю>; (- що) поняття, розуміння чого; (дія) відображення <�в уяві, в думці, в думках>, ок. уявляння. Словник синонімів Караванського
  3. уявлення — [уйаўлеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
  4. уявлення — Чуттєво — слуховий образ акустичних музичних явищ,що зберігається і відтворюється в свідомості музиканта без впливуна органи чуття. Розвиток У. має велике значення в музичній педагогіці, зокрема, вокальній. Словник-довідник музичних термінів
  5. уявлення — УЯ́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. уяви́ти 1. Збоку, правда, здавалося, що він надто млявий і спокійний, не поспішаючи запускає трактора, не кваплячись сідає, – та на цьому й кінчалося неправильне уявлення (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. уявлення — -я, с. 1》 Дія за знач. уявити 1). 2》 Розуміння чого-небудь, знання чого-небудь, яке ґрунтується на досвіді, одержаних відомостях, якихось даних і т. ін. Скласти уявлення. 3》 псих., філос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. уявлення — Образ предметів чи явищ, які були попередньо сприйняті, а також образ, створений уявою; у психології розрізняють у. пам'яті й у. фантазії. Універсальний словник-енциклопедія
  8. уявлення — не ма́ти (й (на́віть, жо́дного і т. ін.)) поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Фразеологічний словник української мови
  9. уявлення — Уя́влення, -ння; -лення, -лень і -леннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. уявлення — УЯ́ВЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. уяви́ти 1. Уявлення — один з найбільш істотних прийомів літературної техніки, що створює образ (Горький, Про л-ру, 1949, 205); Збоку, правда, здавалося, що він надто млявий і спокійний, не поспішаючи запускає трактора... Словник української мови в 11 томах