уїтлендери
УЇТЛЕ́НДЕРИ, ів, мн. (одн. уїтле́ндер, а, ч.).
Європейські, здебільшого британські поселенці (70–90 рр. XIX ст.) у бурських республіках Трансвааль та Оранжева вільна держава, які не мали громадянських прав.
Словник української мови (СУМ-20)