фа
ФА, невідм., с.
Четвертий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.
Я .. нічим не відрізнявся від своїх однокласників, які могли легко проспівати гаму вгору й униз, але щоб витягти окремо з тої гами якесь “ля” чи “фа”, – про те й мови не було (Б. Антоненко-Давидович);
Концерт для фортепіано з оркестром фа мінор.
Словник української мови (СУМ-20)