фа

ФА, невідм., с. Четвертий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук.

Концерт для фортепіано з оркестром фа мінор.

Значення в інших словниках

1. фа — фа іменник середнього роду нота  Орфографічний словник української мови
2. фа — (fa) — 1. Одна з складових назв звуків, те ж, що F або f. 2. Стрійінструментів (in F), які звучать: а) на 3 1/2 тони нижче написання (англійський ріжок, валторна); б) на 2 1/2 тони вище написаного (валторна, якщо її партію написано в басовому ключі).  Словник-довідник музичних термінів
3. фа — ФА, невідм., с. Четвертий звук музичної гами, а також нота, що позначає цей звук. Я .. нічим не відрізнявся від своїх однокласників, які могли легко проспівати гаму вгору й униз, але щоб витягти окремо з тої гами якесь “ля” чи “фа”...  Словник української мови у 20 томах
4. фа — невідм., с., муз. 1》 Одна із складових назв звуків. 2》 Стрій музичних інструментів, що звучать: а) на 3 1/2 тону нижче від написання (англійський ріжок, валторна); б) на 2 1/2 тону вище від написаного (валторна, якщо її партію написано у басовому ключі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фа — (лат. fa) четвертий ступінь основного музичного звукоряду.  Словник іншомовних слів Мельничука