фаворит
ФАВОРИ́Т, а, ч.
1. Той, кому протегує знатна, впливова особа; улюбленець такої особи.
І хоча управитель ненавидів Гаркушу всією своєю прусською ненавистю, але викрити перед хазяйкою його, паничевого фаворита, не міг (О. Гончар);
// Той, кому віддають перевагу перед іншими, ким більше цікавляться.
* Образно. [Орест:] А ви думаєте, що сього вже досить для того, щоб уважати себе фаворитом долі? (Леся Українка);
// Коханець знатної, високої становищем жінки (напр., цариці), який отримує від неї великі багатства й майже необмежену владу над людьми.
Фаворита Катерини II Григорія Потьомкіна народ глузливо охрестив “Катериничем” (з наук.-попул. літ.).
2. спорт. На перегонах – кінь, вершник і команда, що мають найбільше шансів на першість;
// Улюбленець публіки, уболівальників.
Аутсайдери футбольних турнірів бувають інколи небезпечніші, ніж визнані фаворити (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)