фаворит
ФАВОРИ́Т, а, ч.
1. Той, кому протегує знатна, впливова особа; улюбленець такої особи.
І хоча управитель ненавидів Гаркушу всією своєю прусською ненавистю, але викрити перед хазяйкою його, паничевого фаворита, не міг (Гончар, Таврія, 1952, 149);
// Той, кому віддають перевагу перед іншими, ким більше цікавляться.
*Образно. [Орест:] А ви думаєте, що сього вже досить для того, щоб уважати себе фаворитом долі? (Л. Укр., II, 1951, 85);
// Коханець знатної, високої становищем жінки (напр., цариці), який отримує від неї великі багатства й майже необмежену владу над людьми.
Фаворита Катерини II Григорія Потьомкіна народ глузливо охрестив «Катериничем» (Наука.., 12, 1965, 28).
2. спорт. На перегонах — кінь, вершник і команда, що мають найбільше шансів на першість;
// Улюбленець публіки, уболівальників.
Аутсайдери футбольних турнірів бувають інколи небезпечніші, ніж визнані фаворити (Веч. Київ, 10. VII 1971, 3).
Словник української мови (СУМ-11)