фаза
ФА́ЗА, и, ж.
1. Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо.
Я змінив свою “манеру” і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких “громадських” причин до моєї “нової фази творчості” (Леся Українка);
Виробництво і споживання, як відомо, – різні фази суспільного відтворення (з публіц. літ.);
// біол. Певний етап в індивідуальному розвиткові якогось організму.
У процесі поділу клітини та ядра умовно намічають чотири фази (з навч. літ.);
Розпізнати рослини вики в посівах сочевиці можна в будь-яку фазу її розвитку, а особливо під час цвітіння (з наук. літ.);
На силос ми збираємо кукурудзу тільки у фазі молочно-воскової стиглості (з наук. літ.);
Фаза гусениці;
Фаза статевої зрілості.
2. Положення, певний момент у зміні форми або стану чогось.
Зміна його [Місяця] фаз відбувається від того, що Місяць займає різні положення відносно Землі і Сонця, яке його освітлює (з навч. літ.);
Виливання базальтової лави на Місяці відбувається у вакуумі. Тому й звільнення її від газової фази, пари води відбувалося трохи інакше, ніж на Землі (з газ.);
// Величина, що характеризує стан коливальною процесу в даний момент.
Фаза коливання маятника.
3. хім. Однорідна частина якої-небудь неоднорідної фізико-хімічної системи.
Окремі однорідні частини гетерогенної системи називаються фазами (з навч. літ.);
Фаза сплаву;
Рідка (тверда) фаза.
4. геол. Найменший період, якому відповідає певний характер порід.
5. ел. Одна з обмоток генератора багатофазного струму, а також один із проводів, по якому йде такий струм.
Статор генератора трифазного струму має три обмотки (які називаються фазами генератора), зміщені на 120° своїми печатками (або кінцями) одна відносно одної (з навч. літ.);
Чимало клопоту на сільських лініях завдає заземлення однієї фази. Зірвало вітром один провід, а струм продовжує йти, і про пошкодження відразу не дізнаєшся. А це може призвести до нещасного випадку (з газ.).
△ (1) Фа́зи Мі́сяця – видимі з Землі різні форми Місяця, що залежать від його освітлення Сонцем;
(2) Екзальтаці́йна фа́за, фізл. – фаза підвищеної збудливості клітини або тканини організму.
Екзальтаційна фаза пов'язана із дією ритмічних подразників, наприклад, із роботою нервів та м'язів під час тренування (з наук. літ.);
У паузі між скороченнями серця розвивається екзальтаційна фаза (з наук. літ.);
(3) Фа́за субнорма́льності, фізл. – фаза, яка характеризується зниженням збудливості, порівняно з початковим станом клітини або тканини організму.
Після фази екзальтації настає тривала фаза субнормальності, протягом якої збудливість тканини дещо знижується порівняно з початковою збудливістю (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)