фаза

ФА́ЗА, и, ж.

1. Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо.

Я змінив свою “манеру” і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких “громадських” причин до моєї “нової фази творчості” (Леся Українка);

Виробництво і споживання, як відомо, – різні фази суспільного відтворення (з публіц. літ.);

// біол. Певний етап в індивідуальному розвиткові якогось організму.

У процесі поділу клітини та ядра умовно намічають чотири фази (з навч. літ.);

Розпізнати рослини вики в посівах сочевиці можна в будь-яку фазу її розвитку, а особливо під час цвітіння (з наук. літ.);

На силос ми збираємо кукурудзу тільки у фазі молочно-воскової стиглості (з наук. літ.);

Фаза гусениці;

Фаза статевої зрілості.

2. Положення, певний момент у зміні форми або стану чогось.

Зміна його [Місяця] фаз відбувається від того, що Місяць займає різні положення відносно Землі і Сонця, яке його освітлює (з навч. літ.);

Виливання базальтової лави на Місяці відбувається у вакуумі. Тому й звільнення її від газової фази, пари води відбувалося трохи інакше, ніж на Землі (з газ.);

// Величина, що характеризує стан коливальною процесу в даний момент.

Фаза коливання маятника.

3. хім. Однорідна частина якої-небудь неоднорідної фізико-хімічної системи.

Окремі однорідні частини гетерогенної системи називаються фазами (з навч. літ.);

Фаза сплаву;

Рідка (тверда) фаза.

4. геол. Найменший період, якому відповідає певний характер порід.

5. ел. Одна з обмоток генератора багатофазного струму, а також один із проводів, по якому йде такий струм.

Статор генератора трифазного струму має три обмотки (які називаються фазами генератора), зміщені на 120° своїми печатками (або кінцями) одна відносно одної (з навч. літ.);

Чимало клопоту на сільських лініях завдає заземлення однієї фази. Зірвало вітром один провід, а струм продовжує йти, і про пошкодження відразу не дізнаєшся. А це може призвести до нещасного випадку (з газ.).

△ (1) Фа́зи Мі́сяця – видимі з Землі різні форми Місяця, що залежать від його освітлення Сонцем;

(2) Екзальтаці́йна фа́за, фізл. – фаза підвищеної збудливості клітини або тканини організму.

Екзальтаційна фаза пов'язана із дією ритмічних подразників, наприклад, із роботою нервів та м'язів під час тренування (з наук. літ.);

У паузі між скороченнями серця розвивається екзальтаційна фаза (з наук. літ.);

(3) Фа́за субнорма́льності, фізл. – фаза, яка характеризується зниженням збудливості, порівняно з початковим станом клітини або тканини організму.

Після фази екзальтації настає тривала фаза субнормальності, протягом якої збудливість тканини дещо знижується порівняно з початковою збудливістю (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фаза — фа́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фаза — Період, стадія, етап, (життя — ще) смуга; (генератора) струм, вироблений в одній з <�трьох> обмоток. Словник синонімів Караванського
  3. фаза — [фаза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  4. фаза — Стан, відміна, (місяця) кватира Словник чужослів Павло Штепа
  5. фаза — И, ж. Цигарка. Що за фаза?Якийсь бонд? Словник сучасного українського сленгу
  6. фаза — -и, ж. 1》 Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо. || біол. Певний етап в індивідуальному розвиткові якогось організму. Фаза гусениці. 2》 спец. Положення, певний момент у зміні форми або стану чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. фаза — фа́за (від грец. φάσις – поява) 1. Період, ступінь у розвитку чого-небудь: соціалізм – перша Ф. комунізму, Ф. блиску подвійної зорі, Ф. Місяця. 2. В теорії коливань – величина, що характеризує стан коливального процесу в якийсь момент. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. фаза — Частина фізич. системи з чіткими межами, на яких принаймні декотрі макроскопічні фізич. або хіміч. властивості системи зазнають стрибкоподібних змін; фазовий перехід — це перехід системи від однієї фази до іншої (напр., води у лід). Універсальний словник-енциклопедія
  9. фаза — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Словник синонімів української мови
  10. фаза — Фа́за, -зи, фа́зи, фаз (гр., ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. фаза — ФА́ЗА, и, ж. 1. Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо. Я змінив свою «манеру» і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких «громадських» причин до моєї «нової фази творчості» (Л. Укр., III, 1952, 690); Ми — могутні!... Словник української мови в 11 томах
  12. фаза — рос. фаза (грец. phasis — поява) — 1. Період, ступінь, плинність у розвитку чогось (напр., фаза тривалості реалізації товару). 2. В електротехніці — один з проводів багатофазового струму. Eкономічна енциклопедія