фаза

фа́за

(від грец. φάσις – поява)

1. Період, ступінь у розвитку чого-небудь: соціалізм – перша Ф. комунізму, Ф. блиску подвійної зорі, Ф. Місяця.

2. В теорії коливань – величина, що характеризує стан коливального процесу в якийсь момент.

3. В електротехніці – один з проводів багатофазного струму.

4. У фізичній хімії – окрема, однорідна, складова частина фізико-хімічної системи, відмежована поверхнею розділу від інших частин цієї системи (напр., суміш льоду й води при 0° С являє собою фізико-хімічну систему, а окремо лід і вода – тверду й рідку Ф. її).

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фаза — фа́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фаза — Період, стадія, етап, (життя — ще) смуга; (генератора) струм, вироблений в одній з <�трьох> обмоток. Словник синонімів Караванського
  3. фаза — [фаза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  4. фаза — Стан, відміна, (місяця) кватира Словник чужослів Павло Штепа
  5. фаза — ФА́ЗА, и, ж. 1. Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо. Я змінив свою “манеру” і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких “громадських” причин до моєї “нової фази творчості” (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. фаза — И, ж. Цигарка. Що за фаза?Якийсь бонд? Словник сучасного українського сленгу
  7. фаза — -и, ж. 1》 Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо. || біол. Певний етап в індивідуальному розвиткові якогось організму. Фаза гусениці. 2》 спец. Положення, певний момент у зміні форми або стану чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фаза — Частина фізич. системи з чіткими межами, на яких принаймні декотрі макроскопічні фізич. або хіміч. властивості системи зазнають стрибкоподібних змін; фазовий перехід — це перехід системи від однієї фази до іншої (напр., води у лід). Універсальний словник-енциклопедія
  9. фаза — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Словник синонімів української мови
  10. фаза — Фа́за, -зи, фа́зи, фаз (гр., ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. фаза — ФА́ЗА, и, ж. 1. Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо. Я змінив свою «манеру» і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких «громадських» причин до моєї «нової фази творчості» (Л. Укр., III, 1952, 690); Ми — могутні!... Словник української мови в 11 томах
  12. фаза — рос. фаза (грец. phasis — поява) — 1. Період, ступінь, плинність у розвитку чогось (напр., фаза тривалості реалізації товару). 2. В електротехніці — один з проводів багатофазового струму. Eкономічна енциклопедія