фаза
ФА́ЗА, и, ж.
1. Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо.
Я змінив свою «манеру» і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких «громадських» причин до моєї «нової фази творчості» (Л. Укр., III, 1952, 690);
Ми — могутні! Бо в нашій країні під проводом Комуністичної партії вже побудовано соціалізм, першу фазу комуністичного суспільства (Тич., III, 1957, 306);
Виробництво і споживання, як відомо, — різні фази суспільного відтворення (Ком. Укр., 9, 1967, 55);
// біол. Певний етап в індивідуальному розвиткові якогось організму.
У процесі поділу клітини та ядра умовно намічають чотири фази (Практ. з анат. рослин, 1955, 50);
Розпізнати рослини вики в посівах сочевиці можна в будь-яку фазу її розвитку, а особливо під час цвітіння (Зерн. боб. культ., 1956, 68);
На силос ми збираємо кукурудзу тільки у фазі молочно-воскової стиглості (Хлібороб Укр., 10, 1963, 9);
Фаза гусениці; Фаза статевої зрілості.
2. спец. Положення, певний момент у зміні форми або стану чогось.
Зміна його [Місяця] фаз відбувається від того, що Місяць займає різні положення відносно Землі і Сонця, яке його освітлює (Астр., 1956, 70);
Виливання базальтової лави на Місяці відбувається у вакуумі. Тому й звільнення її від газової фази, пари води відбувалося трохи інакше, ніж на Землі (Веч. Київ, 11.II 1966, 1);
// Величина, що характеризує стан коливальною процесу в даний момент.
Фаза коливання.
♦ Фа́зи Мі́сяця див. мі́сяць.
3. хім. Однорідна частина якої-небудь неоднорідної фізико-хімічної системи.
Окремі однорідні частини гетерогенної системи називаються фазами (Заг. хімія, 1955, 173);
Фаза сплаву; Рідка (тверда) фаза.
4. геол. Найменший період, якому відповідає певний характер порід.
5. ел. Одна з обмоток генератора багатофазного струму, а також один із проводів, по якому йде такий струм.
Статор генератора трифазного струму має три обмотки (які називаються фазами генератора), зміщені на 120° своїми печатками (або кінцями) одна відносно одної (Курс фізики, III, 1956, 199);
Чимало клопоту на сільських лініях завдає заземлення однієї фази. Зірвало вітром один провід, а струм продовжує йти, і про пошкодження відразу не дізнаєшся. А це може призвести до нещасного випадку (Веч. Київ, 1.IV 1961, 1).
Значення в інших словниках
- фаза — фа́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фаза — Період, стадія, етап, (життя — ще) смуга; (генератора) струм, вироблений в одній з <�трьох> обмоток. Словник синонімів Караванського
- фаза — [фаза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
- фаза — Стан, відміна, (місяця) кватира Словник чужослів Павло Штепа
- фаза — ФА́ЗА, и, ж. 1. Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо. Я змінив свою “манеру” і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких “громадських” причин до моєї “нової фази творчості” (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- фаза — И, ж. Цигарка. Що за фаза?Якийсь бонд? Словник сучасного українського сленгу
- фаза — -и, ж. 1》 Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо. || біол. Певний етап в індивідуальному розвиткові якогось організму. Фаза гусениці. 2》 спец. Положення, певний момент у зміні форми або стану чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фаза — фа́за (від грец. φάσις – поява) 1. Період, ступінь у розвитку чого-небудь: соціалізм – перша Ф. комунізму, Ф. блиску подвійної зорі, Ф. Місяця. 2. В теорії коливань – величина, що характеризує стан коливального процесу в якийсь момент. Словник іншомовних слів Мельничука
- фаза — Частина фізич. системи з чіткими межами, на яких принаймні декотрі макроскопічні фізич. або хіміч. властивості системи зазнають стрибкоподібних змін; фазовий перехід — це перехід системи від однієї фази до іншої (напр., води у лід). Універсальний словник-енциклопедія
- фаза — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Словник синонімів української мови
- фаза — Фа́за, -зи, фа́зи, фаз (гр., ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фаза — рос. фаза (грец. phasis — поява) — 1. Період, ступінь, плинність у розвитку чогось (напр., фаза тривалості реалізації товару). 2. В електротехніці — один з проводів багатофазового струму. Eкономічна енциклопедія