1. Словник синонімів української мови

фаза

ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Нема пісні, нема витвору народної творчості, які б не були так чи інакше пов'язані з історичним періодом, що породив їх (М. Рильський); — В тій історичній стадії, в якій ми знаходимося, ні протест вашого сина, ні його товаришів.. абсолютно нічого не поможуть (Г. Хоткевич); Чернишевський справедливо назвав найвизначнішу смугу в розвитку російської літератури XІX століття гоголівським періодом (М. Рильський); Світова війна вступила в нову фазу. Почалася найбільша битва в історії людства (О. Довженко); — У вас, юні друзі, скінчився важливий етап у житті (О. Донченко).

ФА́ЗА (місяця), КВАТИ́РА заст., КВА́ДРА заст. Для мене, селянського сина, що привик чути вічні побоювання та бачити тривожну увагу на погоду, на хмари, на вітер, на мороз або спеку, фази місяця, було новиною те рівне, веселе життя міського робітника (І. Франко); Перша кватира місяця; В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків (огірків) (М. Номис).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фаза — фа́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фаза — Період, стадія, етап, (життя — ще) смуга; (генератора) струм, вироблений в одній з <�трьох> обмоток. Словник синонімів Караванського
  3. фаза — [фаза] -зие, д. і м. -з'і Орфоепічний словник української мови
  4. фаза — Стан, відміна, (місяця) кватира Словник чужослів Павло Штепа
  5. фаза — ФА́ЗА, и, ж. 1. Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо. Я змінив свою “манеру” і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких “громадських” причин до моєї “нової фази творчості” (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. фаза — И, ж. Цигарка. Що за фаза?Якийсь бонд? Словник сучасного українського сленгу
  7. фаза — -и, ж. 1》 Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо. || біол. Певний етап в індивідуальному розвиткові якогось організму. Фаза гусениці. 2》 спец. Положення, певний момент у зміні форми або стану чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. фаза — фа́за (від грец. φάσις – поява) 1. Період, ступінь у розвитку чого-небудь: соціалізм – перша Ф. комунізму, Ф. блиску подвійної зорі, Ф. Місяця. 2. В теорії коливань – величина, що характеризує стан коливального процесу в якийсь момент. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. фаза — Частина фізич. системи з чіткими межами, на яких принаймні декотрі макроскопічні фізич. або хіміч. властивості системи зазнають стрибкоподібних змін; фазовий перехід — це перехід системи від однієї фази до іншої (напр., води у лід). Універсальний словник-енциклопедія
  10. фаза — Фа́за, -зи, фа́зи, фаз (гр., ж. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. фаза — ФА́ЗА, и, ж. 1. Період, стадія в розвиткові якого-небудь явища, процесу тощо. Я змінив свою «манеру» і се дивувало моїх знайомих та критиків, що шукали усяких «громадських» причин до моєї «нової фази творчості» (Л. Укр., III, 1952, 690); Ми — могутні!... Словник української мови в 11 томах
  12. фаза — рос. фаза (грец. phasis — поява) — 1. Період, ступінь, плинність у розвитку чогось (напр., фаза тривалості реалізації товару). 2. В електротехніці — один з проводів багатофазового струму. Eкономічна енциклопедія