1. Словник синонімів української мови

фаетон

I. ЕКІПА́Ж (на ресорах з дверцятами та вікнами, іноді — з відкидним верхом), КОЛЯ́СКА, ВІЗО́К, ЧОРТОПХА́ЙКА розм., КОЛЯ́СА заст., ПОВІ́З (ПОВО́З) заст., БУ́ДКА діал.; ФАЕТО́Н (з відкидним верхом); ПОВО́ЗКА (без ресор); БРИ́ЧКА (іноді з відкидним верхом); КАБРІОЛЕ́Т, ШАРАБА́Н (двуколісний, однокінний); ДРО́ЖКИ (чотириколісний з відкритим верхом). Софія сидить в екіпажі (Леся Українка); Серед криків і хвилювання товпи.. показалася княжа коляска (Г. Хоткевич); Вранці до будинку Кутіної подали критий візок (З. Тулуб); Од села до села возили його (єзуїта) в чортопхайці селяни (О. Стороженко); Їздять вони (пани) у таких колясах, що хитає, як у колисці (Марко Вовчок); На Євпраксію нападав темний шал, вона билася в княжому повозі (П. Загребельний); Венера сіла у просту будку, На передку сів Купідон (І. Котляревський); — Чи не були би пані ласкаві позичити мені повозки. Там така сльота, що годі добитися до станції на простім возі, промокнеш до нитки (Лесь Мартович); До самого дворика підкотили дві ковані брички, запряжені баскими жеребцями (В. Кучер); Тут юрмляться жінки з прислугою, на них чекають розкішні кабріолети (О. Стороженко); Повз двір парою в шарабані проїхали з села Чумаченко з Павлом (А. Головко); Перші автомобілі були схожі на карети і дрожки (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фаетон — фаето́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фаетон — (екіпаж з відкидним верхом) у. коч, коляса; п! ЕКІПАЖ. Словник синонімів Караванського
  3. фаетон — див. карета, ландо, повозка, тарантас, тачанка Словник чужослів Павло Штепа
  4. фаетон — ФАЕТО́Н, а, ч. 1. Легкий чотириколісний кінний екіпаж з відкидним верхом. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети, коляски, фаетони... (Панас Мирний); У відкритих фаетонах, здіймаючи куряву, проїздили чиновники (Н. Словник української мови у 20 томах
  5. фаетон — -а, ч. 1》 У давньогрецькій міфології – син бога сонця Геліоса. 2》 Легкий чотириколісний екіпаж з відкидним верхом. 3》 Легковий автомобіль з відкритим кузовом. 4》 Птах тропічних морів з ряду веслоногих. 5》 астр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фаетон — фаето́н (грец. Φαέθων) 1. У давньогрецькій міфології син бога сонця Геліоса, який випросив у свого батька вогненну колісницю і, не вміючи правити кіньми, наблизився надто близько до землі і мало не спалив її. Щоб урятувати землю, Зевс блискавкою вбив... Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фаетон — Вишуканий, переважно двокінний, 4-колісний екіпаж, мав човникоподібний кузов із складаним накриттям; використовувався у XIX і на поч. XX ст. Універсальний словник-енциклопедія
  8. фаетон — Фаето́н, -на; -то́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фаетон — ФАЕТО́Н, а, ч. 1. Легкий чотириколісний екіпаж з відкидним верхом. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети, коляски, фаетони… (Мирний, І, 1949, 170); У відкритих фаетонах, здіймаючи куряву, проїздили чиновники (Рибак, На світанку, 1940... Словник української мови в 11 томах