фальшиво

ФАЛЬШИ́ВО.

Присл. до фальши́вий 2–5.

– Щоб левів же княжих назад залучить – Він буде фальшиво в болото палить! (М. Старицький);

Вуйко Григорій свідчив фальшиво на тата й сидів за те кілька місяців у арешті (О. Кобилянська);

– Я не знаю, про що ти кажеш? – промовив Тріш фальшиво здивованим голосом (В. Гжицький);

Вася слухав, як фальшиво й плутано виводила скрипка чіткоритмічну мелодію фокстрота [фокстроту] (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. фальшиво — фальши́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. фальшиво — Присл. до фальшивий 2-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фальшиво — ФАЛЬШИ́ВО. Присл. до фальши́вий 2-5. — Щоб левів же княжих назад залучить — Він буде фальшиво в болото палить! (Стар., Поет. тв., 1958, 214); Вуйко Григорій свідчив фальшиво на тата й сидів за те кілька місяців у арешті (Коб.  Словник української мови в 11 томах