фамілійний
ФАМІЛІ́ЙНИЙ, а, е, заст., діал.
Те саме, що фамі́льний.
Панські расові верхівці, якими величався грушатицький двір, перші впали жертвою завидющих очей..; такою ж дорогою пішло й панське “фамілійне” срібло (І. Франко);
Тепер уже не в старих хроніках, не в гетьманських універсалах і не в пожовклих шпаргалах фамілійних документів стали дошукуватися слідів минулої слави предків, а в живих народних піснях, у народних звичаях і в обрядах (з наук. літ.);
З ніжним сумом дзвякає замок старовинної скриньки, різнофарбним переливом блискає фамілійна велична таємна реліквія (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)