фантасмагорія
ФАНТАСМАГО́РІЯ, ї, ж., книжн.
1. Світлова картина, химерно-фантастичне зображення, одержуване за допомогою оптичних приладів.
* У порівн. Гори мріють, наче пишна фантасмагорія (І. Нечуй-Левицький);
// перев. чого. Химерне, незвичне поєднання, переплетіння, змішування чого-небудь.
Аж тепер устиг роздивити [Калинович] добре досить незвичайну навіть у тій пекольній [пекельній] фантасмагорії картину (І. Франко);
Переморгуються на тротуарах ліхтарі, їх матові відблиски разом з неоновими рекламами редакцій газет справді створюють дивну фантасмагорію світла (з газ.).
2. Примарне, фантастичне уявлення про що-небудь; фантазія (у 3 знач.), вигадка.
Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно .. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій тим, хто прислухається до його балаканини (Ю. Шовкопляс);
Апокаліпсична література .. містила безліч загадок і сумбурних фантасмагорій (з наук.-попул. літ.).
3. Химерні видіння; щось нереальне, що існує лише в мріях, в уяві, уві сні; психоделія.
Розплившися, пливуть в його [Амедея] уяві хворій Червоні ліхтарі зашарених облич; Підносяться шляхетні шпаги свіч; Рушає карнавал нічних фантасмагорій (М. Бажан).
Словник української мови (СУМ-20)