фантаст
ФАНТА́СТ, а, ч.
1. Людина з дуже розвиненою фантазією (у 1 знач.).
– Бігме, ви чудовий фантаст. Із вас вийшов би непоганий Шерлок Холмс (Олесь Досвітній);
Надії і мрії фантастів малювали картини майбутнього щасливого суспільства десь далеко за рубежами й перевалами XX віку (з газ.);
// Той, хто захоплюється фантазуванням, не зважаючи на реальну дійсність.
[Бентлі:] Я вас ненавиджу, майоре! [Петерсон] (із здивуванням підводить голову):] А хіба це має якесь значення в нашій службі? Ви непоправний фантаст, Бентлі! (Я. Галан);
// розм. Той, хто завзято, настирливо намагається здійснити свої фантазії.
Вона [Сахно] була в руках цього божевільного фантаста, злочинного і жорстокого ворога (Ю. Смолич).
2. Письменник, художник, який у своїх творах зображує, змальовує фантастичні сюжети.
Великі світлі уми, видатні вчені і фантасти... писали про те, що настане такий час, коли люди житимуть в “Місті Сонця” (І. Цюпа);
Він [К. Е. Ціолковський] відомий не тільки як конструктор космічних літальних апаратів, а й як письменник-фантаст (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)