фантя

ФА́НТЯ, я, с., збірн., діал.

1. Одяг, білизна.

В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Г. Хоткевич);

Весною двадцятого року з болем у серці отримував [Погиба] од поляків для своїх козаків недоношене фантя колишньої австрійської армії (М. Стельмах).

2. Лахміття, подертий одяг, старі непотрібні речі тощо.

* Образно. Годі мандрувати [архівам] залізницями. Тепер це фантя все вантажили на бендюги (Я. Качура).

Значення в інших словниках

1. фантя — фа́нтя іменник середнього роду одяг, лахміття діал.  Орфографічний словник української мови
2. фантя — -я, с., збірн., зах. 1》 Одяг, білизна. 2》 Лахміття, подертий одяг, старі непотрібні речі тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фантя — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл.  Словник синонімів української мови
4. фантя — Фа́нтя, -тя, -тю (лахміття)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. фантя — ФА́НТЯ, я, с.,збірн., діал. 1. Одяг, білизна. В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Хотк., II, 1966, 147)...  Словник української мови в 11 томах