Словник української мови у 20 томах

фанфаронада

ФАНФАРОНА́ДА, и, ж.

Учинок, поведінка фанфарона; хвалькувато-зарозуміле висловлення: хвастощі.

Він посинів і трясся з холоду, але з фанфаронадою справжнього вуличника пробував свистати (І. Франко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. фанфаронада — Хвальба [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. фанфаронада — фанфарона́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. фанфаронада — -и, ж. Учинок, поведінка фанфарона; хвалькувато-зарозуміле висловлення: хвастощі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фанфаронада — ХВА́СТОЩІ (вихваляння себе, своїх вчинків або когось, чогось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм., ХВАСТОВСТВО́ розм., ВИ́ХВАЛКА розм., САМОХВАЛЬБА́ розм., САМОХВА́ЛЬСТВО розм.; ФАНФАРО́НСТВО розм., ФАНФАРОНА́ДА розм.  Словник синонімів української мови
  5. фанфаронада — ФАНФАРОНА́ДА, и, ж. Учинок, поведінка фанфарона; хвалькувато-зарозуміле висловлення: хвастощі. Він посинів і трясся з холоду, але з фанфаронадою справжнього вуличника пробував свистати (Фр., VI, 1951, 169).  Словник української мови в 11 томах