Орфографічний словник української мови

фанфаронада

фанфарона́да

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фанфаронада — Хвальба [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. фанфаронада — ФАНФАРОНА́ДА, и, ж. Учинок, поведінка фанфарона; хвалькувато-зарозуміле висловлення: хвастощі. Він посинів і трясся з холоду, але з фанфаронадою справжнього вуличника пробував свистати (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. фанфаронада — -и, ж. Учинок, поведінка фанфарона; хвалькувато-зарозуміле висловлення: хвастощі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фанфаронада — ХВА́СТОЩІ (вихваляння себе, своїх вчинків або когось, чогось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм., ХВАСТОВСТВО́ розм., ВИ́ХВАЛКА розм., САМОХВАЛЬБА́ розм., САМОХВА́ЛЬСТВО розм.; ФАНФАРО́НСТВО розм., ФАНФАРОНА́ДА розм.  Словник синонімів української мови
  5. фанфаронада — ФАНФАРОНА́ДА, и, ж. Учинок, поведінка фанфарона; хвалькувато-зарозуміле висловлення: хвастощі. Він посинів і трясся з холоду, але з фанфаронадою справжнього вуличника пробував свистати (Фр., VI, 1951, 169).  Словник української мови в 11 томах