фарбований

ФАРБО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до фарбува́ти.

Блищать фарбовані сріблом військові літаки (М. Упеник);

// фарбо́вано, безос. пред.

Тхне свіжою фарбою – недавно фарбовано мостину (С. Васильченко).

2. у знач. прикм. Помальований, покритий або просочений фарбою.

Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Таж се Лис! Простісінький фарбований Лис! (І. Франко);

Поклала [Фатьма] з фарбованим нігтем палець на повні й рожеві уста (М. Коцюбинський);

В одному кутку стояла величезна полив'яна макітра з усяким шматтям, з клубками фарбованої вовни (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. фарбований — фарбо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. фарбований — [фарбованией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. фарбований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до фарбувати. || фарбовано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Помальований, покритий або просочений фарбою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фарбований — Фарбо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. фарбований — ФАРБО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до фарбува́ти. Блищать фарбовані сріблом військові літаки (Уп., Вірші.., 1957, 45); // фарбо́вано, безос. присудк. сл. Тхне свіжою фарбою — недавно фарбовано мостину (Вас., І, 1959, 359). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах