фарватер
ФАРВА́ТЕР, у, ч.
1. Найзручніший і найбезпечніший водний шлях для плавання суден, позначений сигнальними знаками.
Барки щасливо пройшли через Ненаситець, а один із плотів, збившись з бистрини (фарватеру), трапив між каміння (О. Стороженко);
Серединою ріки по ясному спокійному фарватеру ще де-не-де снували своїми легкими човниками бакенщики, гасили померклі вже ледве помітні сигнальні вогні (О. Гончар);
Поперед “Тоболу” йшли легкі човни на веслах і виміряли фарватер (з наук.-попул. літ.).
2. чого, перен. Головна лінія, напрям діяльності, подій і т. ін.
Його [М. Рильського] лірика розсуває рамки вузького світу інтимних переживань і виходить на широкий фарватер суспільних тем, стає широко відомою великому колу читачів (С. Крижанівський);
Нині тут [в Інституті кібернетики] працює понад 170 докторів і кандидатів наук, які скеровують у фарватер досліджень великий науковий колектив (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)