фас
ФАС¹, у, ч.
1. Вигляд обличчя, предмета тощо спереду.
Нарешті прийшов Кащук, високий, дуже худий, – серед студентів ходив дотеп, ніби в Кащука взагалі немає фасу, а є тільки профіль (В. Собко);
* Образно. – Ти хочеш знати, що я за один? – Спитав потворний бескид. – Ось мій профіль... А ось мій фас (І. Муратов).
2. заст. Фасад (у 1 знач.).
Фас будинку.
3. спец. Прямолінійна ділянка оборонної споруди, повернена до противника й із певним напрямом вогню.
Лівий фас фортеці.
○ (1) У фас у функції присл. – обличчям до того, хто дивиться.
Композиційна побудова портрета може бути у зріст, поколінна, поясна, погрудна і головна.., а поворот голови – у фас – прямо на фотоапарат, у три чверті і в профіль (збоку) (з наук. літ.).
ФАС², виг.
Команда-наказ для собаки схопити кого-небудь, кинутися на когось.
Словник української мови (СУМ-20)