Словник української мови у 20 томах

фаути

ФАУ́ТИ, ів, мн., спец.

Порушення нормальної будови й природні вади деревини, відхилення від норми в зовнішній формі стовбура й різні пошкодження деревини, які змінюють якість і обмежують її використання.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. фаути — фау́ти (від нім. Fauten – отвори, порожнини) порушення нормальної будови й природні вади деревини, відхилення від норми в зовнішній формі стовбура й різні пошкодження деревини, які змінюють якість і обмежують використання її.  Словник іншомовних слів Мельничука