федерати
ФЕДЕРА́ТИ, ів, мн. (одн. федера́т, а, ч.), іст.
1. Поселенці на кордонах Римської імперії, яких у IV- V ст. використовували для оборони прикордонних районів імперії.
Протягом IV ст. готи неодноразово воювали з Римом. Константин І та його наступники змушені були укладати з готами союзи і наймати їх як федератів для охоронної служби на кордонах імперії. (з наук. літ.).
2. У період Французької буржуазної революції кінця XVIII ст. – добровольці революційної армії.
3. Бійці та офіцери збройних сил Паризької комуни 1871 р.
Словник української мови (СУМ-20)