федерати

ФЕДЕРА́ТИ, ів, мн. (одн. федера́т, а, ч.), іст.

1. Поселенці на кордонах Римської імперії, яких у IV- V ст. використовували для оборони прикордонних районів імперії.

Протягом IV ст. готи неодноразово воювали з Римом. Константин І та його наступники змушені були укладати з готами союзи і наймати їх як федератів для охоронної служби на кордонах імперії. (з наук. літ.).

2. У період Французької буржуазної революції кінця XVIII ст. – добровольці революційної армії.

3. Бійці та офіцери збройних сил Паризької комуни 1871 р.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. федерати — -ів, мн. (одн. федерат, -а, ч.), іст. 1》 Поселенці на кордонах Римської імперії, яких у 4-5 ст. використовували для оборони прикордонних районів імперії. 2》 У період французької революції кінця 18 ст. – добровольці революційної армії. 3》 Бійці та офіцери збройних сил Паризької комуни 1871 р. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. федерати — федера́ти (від лат. foederatus – об’єднаний у союз) 1. Поселенці на кордонах Римської імперії, яких у 4 – 5 ст. використовували для оборони прикордонних районів імперії від ворогів. 2. У період Французької буржуазної революції кінця 18 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. федерати — ФЕДЕРА́ТИ, ів, мн. (одн. федера́т, а, ч.), іст. 1. Поселенці на кордонах Римської імперії, яких у IV— V ст. використовували для оборони прикордонних районів імперії. 2. У період Французької буржуазної революції кінця XVIII ст. Словник української мови в 11 томах