1. Словник української мови у 20 томах

федеративний

ФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Стос. до федерації (у 1 знач.), пов'язаний із федерацією.

Увесь край од Карпат до Волги був у живих федеративних взаєминах (М. Драгоманов);

Федеративний лад.

2. Те саме, що федера́льний 2.

Федеративний парламент.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. федеративний — федерати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. федеративний — ФЕДЕРАТИВНИЙ – ФЕДЕРАЛЬНИЙ – ФЕДЕРАЛІСТСЬКИЙ Федеративний. 1. Який являє собою федерацію (державне об’єднання): федеративний лад, федеративна держава. Літературне слововживання
  3. федеративний — [феидеиратиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. федеративний — -а, -е. 1》 Стос. до федерації (у 1 знач.), пов'язаний з федерацією. Федеративний устрій — конкретний спосіб організації федеративної держави (див. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. федеративний — федерати́вний (франц. fédératif, від лат. foederatus – об’єднаний у союз) побудований на засадах федерації. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. федеративний — Федерати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. федеративний — ФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до федерації (у 1 знач.), пов’язаний з федерацією. Увесь край од Карпат до Волги був у живих федеративних взаєминах (Драг. Словник української мови в 11 томах