1. Великий тлумачний словник сучасної мови

федеративний

федерати́вний

-а, -е.

1》 Стос. до федерації (у 1 знач.), пов'язаний з федерацією.

Федеративний устрій — конкретний спосіб організації федеративної держави (див. федерація 1), який визначається характером взаємовідносин суб'єктів федерації з федеральними органами влади, а також між собою.

2》 Те саме, що федеральний 2).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. федеративний — федерати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. федеративний — ФЕДЕРАТИВНИЙ – ФЕДЕРАЛЬНИЙ – ФЕДЕРАЛІСТСЬКИЙ Федеративний. 1. Який являє собою федерацію (державне об’єднання): федеративний лад, федеративна держава. Літературне слововживання
  3. федеративний — [феидеиратиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. федеративний — ФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до федерації (у 1 знач.), пов'язаний із федерацією. Увесь край од Карпат до Волги був у живих федеративних взаєминах (М. Драгоманов); Федеративний лад. 2. Те саме, що федера́льний 2. Федеративний парламент. Словник української мови у 20 томах
  5. федеративний — федерати́вний (франц. fédératif, від лат. foederatus – об’єднаний у союз) побудований на засадах федерації. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. федеративний — Федерати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. федеративний — ФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до федерації (у 1 знач.), пов’язаний з федерацією. Увесь край од Карпат до Волги був у живих федеративних взаєминах (Драг. Словник української мови в 11 томах