1. Літературне слововживання

федеративний

ФЕДЕРАТИВНИЙ – ФЕДЕРАЛЬНИЙ – ФЕДЕРАЛІСТСЬКИЙ

Федеративний. 1. Який являє собою федерацію (державне об’єднання): федеративний лад, федеративна держава. 2. Який стосується федерації – спілки товариств, організацій тощо: федеративні профспілки, на федеративних засадах.

Федеральний. 1. Загальнодержавний (стосовно деяких держав): федеральний канцлер (у ФРН, Австрії), Федеральне бюро розслідувань (в США). 2. рідше. Те саме, що федеративний 1.

Федералістський. Який стосується федералістів, федералізму: федералістські погляди, федералістські спрямування.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. федеративний — федерати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. федеративний — [феидеиратиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. федеративний — ФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до федерації (у 1 знач.), пов'язаний із федерацією. Увесь край од Карпат до Волги був у живих федеративних взаєминах (М. Драгоманов); Федеративний лад. 2. Те саме, що федера́льний 2. Федеративний парламент. Словник української мови у 20 томах
  4. федеративний — -а, -е. 1》 Стос. до федерації (у 1 знач.), пов'язаний з федерацією. Федеративний устрій — конкретний спосіб організації федеративної держави (див. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. федеративний — федерати́вний (франц. fédératif, від лат. foederatus – об’єднаний у союз) побудований на засадах федерації. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. федеративний — Федерати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. федеративний — ФЕДЕРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до федерації (у 1 знач.), пов’язаний з федерацією. Увесь край од Карпат до Волги був у живих федеративних взаєминах (Драг. Словник української мови в 11 томах