фекалії
ФЕКА́ЛІЇ, ій, мн., спец.
Суміш твердих і рідких екскрементів людини, що йде на угноєння.
Агроном реготав, і біліли його лопатисті зуби. – Якби він із бронзи, а то із фекалію (Б. Харчук);
На темно-сірих ґрунтах добре діють органічні добрива – гній, компости, фекалії тощо (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)