фекалії

ФЕКА́ЛІЇ, ій, мн., спец. Суміш твердих і рідких екскрементів людини, що йде на угноєння.

На темно-сірих грунтах добре діють органічні добрива — гній, компости, фекалії тощо (Нариси про природу.., 1955, 244).

Значення в інших словниках

1. фекалії — фека́лії множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. фекалії — див. екскремент  Словник чужослів Павло Штепа
3. фекалії — ФЕКА́ЛІЇ, ій, мн., спец. Суміш твердих і рідких екскрементів людини, що йде на угноєння. Агроном реготав, і біліли його лопатисті зуби. – Якби він із бронзи, а то із фекалію (Б. Харчук); На темно-сірих ґрунтах добре діють органічні добрива – гній, компости, фекалії тощо (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. фекалії — -ій, мн. 1》 Кал; випорожнення, екскременти. 2》 спец. Суміш твердих і рідких екскрементів людини, що йде на угноєння.  Великий тлумачний словник сучасної мови