фен
ФЕН¹, у, ч.
Сухий, теплий вітер, що дме з гір у долини.
До 5 –6 годин ранку – найменший рівень води, і саме в цей час слід переходити брід. Змінюють цю картину тільки проливні дощі та інтенсивне розтавання снігу в час спеки й фену (із журн.).
ФЕН², а, ч.
Електричний прилад для сушіння волосся, рук і т. ін. струменем нагрітого повітря.
Товари електропобутової техніки можна поділити на побутову електроніку (телевізори, аудіо-, відеоапаратура тощо) і дрібну побутову техніку (праски, фени тощо). (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)