фен

I -у, ч.

Сухий теплий вітер, що дме з гір у долини.

II -а, ч.

Електричний прилад для сушіння волосся, рук і т. ін. струменем нагрітого повітря.

Значення в інших словниках

1. фен — фен 1 іменник чоловічого роду вентилятор фен 2 іменник чоловічого роду вітер  Орфографічний словник української мови
2. фен — Вітер гірський  Словник чужослів Павло Штепа
3. фен — ФЕН¹, у, ч. Сухий, теплий вітер, що дме з гір у долини. До 5 –6 годин ранку – найменший рівень води, і саме в цей час слід переходити брід. Змінюють цю картину тільки проливні дощі та інтенсивне розтавання снігу в час спеки й фену (із журн.). ФЕН², а...  Словник української мови у 20 томах
4. фен — У, ч., нарк. Фенамін. Ці малі феном закидаються і їх ковбасить три дні.  Словник сучасного українського сленгу
5. фен — I (нім. Föhn, від лат. favonius – теплий західний вітер) сухий теплий вітер, що дме з гір у долини. II (англ. fan, від лат. vannus – віялка) пристрій для просушування волосся, рук тощо струменем нагрітого повітря.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. фен — Вiтер, який віє з гiрських хребтiв у напрямку долин, часто дуже сильний i поривчастий; виникає, коли маси повiтря зустрiчають на своєму шляху гiрське пасмо, що змушує їх підніматися вздовж навітряних схилiв і спадати вздовж підвітряних схилів...  Універсальний словник-енциклопедія
7. фен — ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.  Словник синонімів української мови
8. фен — ФЕН¹, у, ч. Сухий, теплий вітер, що дме з гір у долини. До 5-6 годин ранку — найменший рівень води, і саме в цей час слід переходить брід. Змінюють цю картину тільки проливні дощі та інтенсивне розтавання снігу в час спеки й фену (В дорогу, 1953, 59).  Словник української мови в 11 томах