фиркнути
ФИ́РКНУТИ¹, ну, неш, док.
Однокр. до фи́ркати¹.
Жучок [пес] невдоволено фиркнув (Ю. Мокрієв);
Фиркнув кінь, тривожно пирхнула свиня – і всі звірі зникли в лісовій хащі (з газ.);
Степанида зирк на батька, та як фиркне – трохи кавуном не подавилася (Л. Яновська);
– Потрібна мені ваша Окунівка, мов зайцеві бубон! – презирливо фиркнув Левко й одвернувся до вікна (М. Стельмах);
Машина.., фиркнувши кілька разів і обдавши цікавих гостей сизуватим димком, рушила з місця... (І. Цюпа).
ФИ́РКНУТИ², ну, неш, док., діал.
Однокр. до фи́ркати².
Ледво [ледве] Герш положив на нього [коня] руку, аж той зірвався на рівні ноги, фиркнув ногами (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)